17:02 Коли думки не дають спати 0 Comments

Я хвора, я безнадійно хвора, бо жива.
І життя моє зараз схоже на  відходняк від порошку фей - всі гарні барви ррозмиваються, стають, як косметика на обличчі якоїсь повії, - дешевими, пустими  і з купою "бльосточок", нулем цінності,

 я б її вдарила, чесно, хоч нам заливають, що ми дівчатка   і нам не личить витворяти щось таке, але я б вдарила цю тупу хвойду, що там, навпроти.

Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах.
Гидка немов горілка, зброя невдах.
Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях.
Ламка ніби Lada, моя тобі брехня

Щоб ви розуміли, я тут отруїлась лимоном прост, і тому пишу цю фігню, а ще я вчора ходила без куртки і шапку одягла як-будь, тому це все просто наслідки моїє хворої голови, а ще моїх пісень і кілька годин сам на сам з НЕЮ.