Підсумки
Писати. Нарешті. Писати у ліжку готельного номера.Писати під монотонний приглушений біль голови. Писати після випитого напередодні вина. Цей статус можна назвати "дорвалась", але саме він найкраще ілюструє рік, що минає. Це найкраще його закінчення. Писати про те, що я люблю прокидатись у готелях, що люблю їхні білі холодні постелі та ванни, в яких можна топитись на радощах. Я люблю все, що маю, а що не маю, обов'язково отримаю і полюблю. І саме похмільний ранок у черговому місті дає зрозуміти, що цього року подорожей було багато. Можна більше, як завжди. Але їх було саме достатньо. Достатньо, щоб зрозуміти з ким у подорожі не варто їздити, чи які міста потрібні мені. Подорожі, щоб зрозуміти одночасно все і нічого.Зрозуміти, що підсумків як таких не буде. Я лише чи не вперше спробую зупинити мою землю і обернутись на все, що відбулось в цьому році, поглянути на себе. А дивитись є на кого. Я ледве впізнаю в собі ту дівчину, яка вступила у 2018 рік і заливисто сміялась від маминого привітання " бажаю знайти собі вірного пса". Пса не знайшла, але здається роздобула десь трохи хоробрості. Вимолила, випросила у якогось чарівника чи забрала те, що мало належати мені за правом? Не знаю, але я тепер віртуозно заходжу в аптеки, спілкуюсь з у 2-3 старшими людьми і прошу дати мені моє і беру його. Цього року я переродилась. Звучить пафосно і голослівно враховуючи, що багато людей бачили мої сторіз і їх характер не змінився - все ті ж трохи смішні, трохи дурнуваті та іронічні (я так вважаю). Але хто стоїть за ними? Що є в мені? Не знаю, поки починаю вивчати себе нову, ймовірно, ту, яка чи не найближче стоїть до себе щирої та справжньої.
У минулому році, всі кажуть було важко. Я ж усвідомлюю, що у 2018 році будувались і з тріском проломлювались всі мої установки, правила, стереотипи та уявлення. Кожного разу, кожного, чорт забирай, разу я летіла разом з ними сторч головою. Від таких польотів часто опускались руки. Чесно. Я сиділа і беззвучно ридала на літніх терасах кафе чи на вулицях, поки мені у слухавку казали "не вигадуй, а ну візьми себе в руки". А сили вистачало тільки на те, щоб витерти сльози і запухлим обличчям так-сяк усміхнутись офіціанту та попросити рахунок.
- Було смачно?
- О так, дуже. - говорила та, якій ніби відбили всі смакові рецептори. Було смачно і довго і страшно так жити. Спати кожного дня по 12 годин і прокидатись без сил, плакати і сидіти мовчки в кімнаті повернутою до стінки і врешті не мати грошей на психолога, тому почати писати. Писати всього три дні підряд, і не цілий блокнот, а так. Але знайти шлях до себе. Це страшно, але я так вдячна цьому періоду.
Так вдячна всьому, що сталось в тому році. Я якась шалена з того всього. Жодних вагань, трохи страху та багато хоробрості і вимушені дні в лікарняних коридорах, незрозумілі діагнози та десятки процедур нарешті змусили звернути увагу на своє тіло. Слухати себе та бачити, почати його відчувати.
Чесність принесла мені багато тепла у життя. Тягти тягар незрозумілих стосунків з 2008 року і одного вечора таки написати " ну добре, якщо все так між нами дивно і довго, то давай спробуємо" і отримати відмову. І ожити після цього. Скинути якийсь важкий вантаж зі спини і чиїсь липкі пальці собі з стегон. Більше не грати у "нас щось тримає разом, якийсь тваринний магнетизм, давай зустрінемось, коли приїдеш додому". Більше не грати у чийогось психолога чи групу підтримки. Чесно писати повідомлення " нащо ти мені пишеш?" і " я не знаю, що сказати" і припиняти потоки повідомлень. Хоча знати, що інколи всім нам потрібно щось сказати іншій людині, попросити пробачення. Тут уже не суть у твоєму прощенні чи активній участі, ти як тло. А дія це закрити гештальт. Нехай це станеться і дивом відпустить всіх учасників ситуації. Правда.
І якщо зізнатись собі, що ти хочеш і сформулювати це, воно до тебе прийде. Прийде, якщо перестати боятись. Якщо "псіханути" і сказати "так, мені страшно, та моє бажання сильніше ". А потім жити і випадково закохуватись, шаленіти від чиїхось дотиків та перероджуватись. У себе, в ту, котра зараз пише цей текст. Змагається з головним болем та є абсолютно задоволеною, що святкує новий рік так, як цього бажає. Яка абсолютно по-новому відчуває себе і світ. Яка шалено дякує всім людям, які пішли з мого життя, які влаштовували мені ситуації для росту та розвитку. Обіймаю і ціную ще більше тих, хто залишився поряд і з якими все ще можна горланити пісень Бумбокса та пити вино/воду/сік/чай/какао в теплій компанії. Я дякую всесвіту та людям, які прийшли у моє життя у цьому році, або стали ближчими. Я вас вибрала, ви були або залишаєтесь моїми вчителями у житті. Ви відкриття цього року. Я дякую собі за сміливість, хоробрість та вибір жити щиро. Любити щиро, висловлювати свої думки щиро. Бути собою без людських "Богів" над своєю головою, бути собою і проявляти любов до себе.
0 коментарі: