Читати книги з психології, думати про щастя як досяжну мету і ціль нашого життя, вчитись бути холодною як лід чи відчувати кожного разу бурю до кінчиків пальців та іскорок в очах. Дозволяти собі бути відстороненою й байдужою чи ображатись і плакати. Здається, я вже не вважаю емоції моім ворогом, але й не видавлюю їх за "правильних" обставин. Мені дивна така зміна,  дивна ймовірність чесності й доцільності своіх дій. З кожним кроком починаю розуміти все більше в собі, й трошки більше в інших. Здається, кожну окрему людину я оплакала, коли мені зробили боляче, але разом з образою вийшла фальшива привязаність до людини. Що сказати, ми занато боімось залишитися самими:не мати друга взагалі чи не мати їх в достатній кількості чи парності, не мати хлопця/дівчини, не мати підтримки. І через ці страхи люди дружать з ненависними їх людьми чи себто заводять псевдодружбу, через них починають зустрічатись з партнером/партнеркою суто з своіх егоїстичних поглядів, не розуміючи взагалі терміну стосунки і роботи над ними, розглядаючи людину лиш як ймовірний підходящий варіант для співжиття. 

Люди такі самотні й лякливі. Вони загадують собі на зорі інших людей. Намагаються знайти сенс чи вихід чи розраду в пустих амбіціях чи ставлять фальшиві цілі, що не принесуть їм щастя. Адже це головне, що хочете в житті - щастя. Скажете ні? У вас наприклад ціль всього життя - блискуча карєра. Чому? Бо сходження по карєрних сходинках веде до добреоплачуваної роботи. Але чому ви цього жадаєте? Щоб мати гроші. Чому? Щоб забезпечувати всі свої бажання і прихоті. А чому? Бо тоді ви будете щасливі. 

"Багатства, слава, загальне захоплення й усі інші цілі залежні й вторинні щодо щастя; хоч би якими були б ваші бажання - матеріальні або спямовані на благо суспільства,- це лише засоби для досягнення однієі головноі мети - щастя." (Тал Бен-Шахар "Бути щасливим") 

І звісно, для досягнення щастя не достатньо визнати його головною метою, для цього треба ще працювати багато. Але я поки що поганий порадник, адже сама б'ю коліна в дорозі до цієі мети. 

Тому  хочу лише, щоб люди були чесними. Перш за все з самими собою. Так буде простіше. А ще не кривдьте інших брехнею чи фальшивими обіцянками. Якщо горіти, то до кінця. Якщо бути, то тільки разом. Якщо відчувати то казати, і якщо не відчувати, то знову ж таки - казати. А ще прошу побільше усміхатись і памятати, що все буде гарно.