Початок
Знаєш, це місто здається паралельною реальністю, але такою суто львівською: з дощами, популярними маршрутками та старезними сонними несправнимм трамвайчиками. Я тут неочікувано щаслива, в середині не виють вовки, не збирається штормове море, а навколо спокій й сонне лежання на ліжку з книгою. Я знову маю час читати! І цей уявний світ рятує мене від суму, зате я як ліхарик з світлом в середині тримаю наші згадки, думки про тебе. Цей спокій, ця 20 осінь моя тепла й чиста.
0 коментарі: