Хелоу, нєженки
Так нас навчили, ми такі. Не відкривається пляшка з дешевою 18% настоянкою? Розібємо нахер об бетонні парапєти і при цьому нічого страшного що можна порізати ноги від скла чи випити його в хмільному стакані. Можна бути крутою і класною, але коли відійдеш від дому, бо сусідки-бабулі скажуть що ти шшшшшшш карочє якась не культурна дівчина. Тут ти не можеш гуляти з пустими карманами, якщо не вмієш розводити хлопців, тут рідні колишні люди псуюються й ненавидять тебе, бо не можна відчувати чи показувати прмвязаність до минулого. Тут ти говориш на такому суржику, що культурні мої знайомі отримали б інфаркт ... Тричі. Тут о 3 ночі ти сидиш в майці й їси мясні сосиски без мяса, бо тобі так хочеться, ти б'єшся постійно об щось і про ноги моделі можеш і не мріяти. В тебе вони як в 4-річної дівчинки, що постійно десь шастає, от якби ж і мої синці були такі безневинні, а поки поспавши 3 години я закручую у фольгу ліки" . я вбиваю себе, закопуюю поглибше своє майбутнє і ніхто не говорить що в моєму місті не можна бути культурним інтелектуалом, можна, але коли твоє єство вже перепсоване неблагополучним дитинством( моє дитинство так точно неоч впорівнянні з такимм культурними і красівіми дитятками як ви) то нічого не поробиш як кажуть.
Не повірите, але якщо записати наше життя на кінострічку то вийде певна інтерпретація "Гуммо". І основний принцип залишається: ми розважаємось, дорослішаємо, навчаємось в абсурдній атмосфері, що є прийнятною для нас. Ми ображені по-житті, життям, але нам норм, ми терпимо батьківські придирки, жосткі відходняки від вчорашніх тус і шлунки, що відмовляються працювати. Якщо ви не блювали після вечірки значить ви не знали життя, якщо не танцювали дикі, ну справді дикі танці, якщо не знайомились на п'яну а потім не намагались пригадати ім'я людини весь вечір знач не жили.
Ви зненавидите мене за низькість мого буття, примітивність потреб і досягнень, та все ж я не ви, ви не я. Нікому не бажаю і не хочу, щоб пережив чуже життя, долю, досвід. Ми всі різні, різне отримуємо при народженні та різного нам не вистачає.
Мені здавалось якщо я буду ідеальною то все навкруг буде ідеальним,
та зараз розумію що істи вночі й нити що хочу чогось, коли ми гуляємо це я.
Сидіти біля тебе, коли працюєш і либитись як дурна це теж я.
Намагатись запамятати і бути поруч, вчитись уму-розуму й серйозності в тебе, надихатись й мотивуватись тобою. Не думати про майбутнє, коли не будеш поруч, збирати синці також я. Няньчити дітей й відчувати тягар соціальної відповідальності за них - я. Спати мало й бути захареною також я.
Морально розкладатись й викрадати в себе час ми вміємо, любимо, практикуємо. Приїжджайте в гості, нєженки
0 коментарі: