За 23 години до
Остання спроба, останні 2 вільні години, що в мене є в цьому році, я витрачу на підсумок, чи хоча б спробую. Бо не виходить в мене писати про цей рік по-нормальному: зазвичай люди скурпульозно розбирають всі події на дрібні частки і зважуюють. В мене так не виходить, не виходить і вишукувати погане. Цей рік був сумбурний, він пролетів як мить. Охохохо і я кажу праву. Інколи час зупинявся: як от перед вступними іспитами на магістратуру і зимовою сесією. Тоді я відчувала біль, недосип та спустошення кожною клітинкою свого тіла, але як тільки випробування проходили, хвилини починали летіти знову. І я ні про що не жалію. Адже без контрастів нам би було наздвичайно нудно.Я зустрічала цей рік з коханою людиною і саме в новорічну ніч втратила лік часу. Напевно через те і не зчулась як все пролетіло. Пролетіли зимові канікули на останньому курсі бакалаврату, я написала бакалаврську, хай йому грець (не в останню ніч)!
Я зустріла свої 21, які б мали бути дуже свідомі та серйозні, а вийшли смішними, розслабленими і забудькуватими поряд з друзями. В свій 21 день народження я нарешті задекорувала кімнату так як хотіла, їла піцу, фотографувалась з кулькамиии з гелієм і надзвичайно багато сміялась, а найрідніші з різних кутків світу мене вітали. Також взимку я експерементувала з волоссям, була такою кольоровою якою хотіла, а допомагала мені в цьому мама.
Ще наздвичайно багато гуляла і насолоджувалась снігом. А коли прийшла весна, я обтяла своє волосся і цим самим закінчила еру довгих кос. Добре, що і з коротким волоссям я мала доволі милий вигляд, і здається стала виглядати трішки молодшою, адже вино мені тепер продають ще рідше.
В цьому році не обійшлось і без свині від факультету: я отримала незаслужений трояк з державного іспиту і вперше за років 6 розревлась мамі в слухавку з схлипами і істерикою. Я пережила це (о боже як не дивно) і отримала потім 5 за бакалаварську. Спобували б вони мені її на ставити з моїм захистом.
Тоді вже я думала прощатись з факультетом, з навчаням та поринати в "типу" сімейне життя, але доля, я, і мій хлопець вирішили зовім не так. Тоді в мене в голові щось клацнуло, і зрозуміла, що якщо не вступлю значить, зраджу собі. І собі не зрадила, але 2 річні стосунки закінчитись дуже неочікувано і боляче. Але і це пройшло. І я зараз наздвичайно вдячна цій людині, що вона була в моєму житті.
Влітку неочікувано я потрапила на роботу і затрималась на ній аж до тепер. Нещодавно було вже півроку. І це велика робота над собою в першу чергу та досвід дорослішання. Це огого який крок вперед для мене,чи куди я там йду. Літо також принесло весілля близьких мені людей, і це була казка. Я вперше побувала у ролі дружки.
Осінь принесла мені нових друзів і розуміння старих. Я не знаю як назвати цей процес, коли ти починаєш любити своїх друзів ще більше. Не залежно від того, які вони чи який характер мають чи який в тебе поганий настрій: ти просто сприймаєш їх і дякуєш, що ці ненормальні поряд і завжди підтримають, допоможуть і ти готова на взаємні кроки. Напевно, з часом ми просто вчимось більше цінувати своїх близьких.
Осінь принесла нові знайомства і "вихід в світ" дайбоже. Багато контактів перемкнули в голові і світогляд змінився, завдяки книгам, людям та випадкам. Я так вдячна всьому що сталось. кожній людині, яка брала участь у моєму житті в цьому році. Вдячна що випадок чи всесвіт наштовхнув мене на деякі думки інших людей, які я раніше не бачила чи не приймала. Дякую собі, що перестала бути таким сліпим бараном ( це я про знак зодіаку). Не скажу, що навчилась дипломатії, але гнути свою лінію, якщо вона вже впоперек горла іншим стала чи є докорінно неправильною, перестала. Також навчилась трішечки уникати і не спілкуватись із людьми вампірами.
Зима мені принесла 2 концерта. Двааааа. Як на мене то просто бум, особливо, якщо зважити, що вони були з різницею в кілька днів. І ці емоції не забути. Як і не забути свій перший раз у новенького майстра пірсингу, думаю вона мене також не забуде. Перший прокол як не як. Ну загалом якщо випустити лірику, то зима подарувала мені пірсинг в пупку.
Хоча без неприємностей жодний рік не мине:так цього року в мене були погані стосунки з мобільними телефонами. Перший я випадково втопила ще влітку, а другий, новий, вкрали в маршрутці. І саме в переддень Миколая. Я вам скажу нічого собі такий подарунок на свято. Але і з цього потрібно брати уроки: я зрозуміла, що була просто неперевершеним задротом. Та і залишаюсь, але тепер просто бачу цю вбивчу тягу, тому думаю ще трохи без телефону мені не завадить ( хоча на правду я вже на стінки лізу).
Тож ось так скомкано, ще б розписалась, але часу немає. Цей рік був щедрий на втрати, щедрий на істини і щедрий на близьких людей. Я дякую всесвіту, що залишив зі мною моїх близьких цілих та здорових, дякую, що лишив при мені моїх друзів і додав кількох. Дякую, що змінив мене і навчив трохи більше розбиратись у житті. Дякую, за можливіть писати і за можливість святкувати. Дякую 2017 ти був крутий попри все, а 2018 я зроблю ще крутішим.
І ще примітка: бережіть здоров'я, чесно, бережіть. Це ще одна важлива штука.
Прийдешніх всім свят, щасливого нового року і тепла в серцях.
А я удаляюсь під збірку новорічних пісень у новий щасливий рік
"Classic Christmas Music with a Fireplace and Beautiful Background (2017)"
0 коментарі: