13 причин чому
Хотіла написати про булінг, але вийде про згвалтування."13 причин чому" найймовірніше продовжити чому.. я вчинила самогубство.
Це серіал, який складається з 13 епізодів і розповідає уривки з останніх двох років життя дівчини підлітка.
Серіал важкий, і не тому що занудний, а тому, що змушує багато над чим задуматись.
Перше, це депресія. Бувають люди емоційно не стабільні, бувають дуже чутливі. Але це не привід називати іх істеричками зазвичай і казати, щоб вона "успокоїлась". Ханна Бейкер була така, вона була чутлива, але і те дірьмо, що випало на її (хай буде по-вашому) вигадане життя, не кожеш зможе пройти. Вона дійсно впала у депресію, і жаль, що її 13 причина самогубства не надала її стану особливого значення.
Друге, це стосунки з людьми. Соціалізація мать її. Новеньким завжди важко влитись в колектив, а діти-підлітки ще такі наївні. В фільмі вона в свої 15-16 вперше поцілувалась. Навіть не буду порівнювати з нашими "молокососами", які вже лижуться і сплять у 12. Простіть мою французьку і консервативні погляди на мораль.
Ханна наївна дівчинка і за це вона платить сповна, а ще вона стає розмінною монетою у таємницях інших підлітків, які або приховують свою суть, або намагаються поховати своє дірьмо.
Тож третє і буде мораль чи правило "як треба". Чесно? Я ще його не засвоїла: все ще виправдовую негідників. В мене як і в дюжини тих уйобків не виробилось правило як можна і як не можна. Люди ниці і за будь-якої хорошої можливості намагаються викрутитись. Але треба завжди відчувати межу між: мені погано і як я не можу вчиняти ні в якому разі, ніколи. Я часто виправдовую це в собі та в інших.
Четверте, це думка людей про тебе. Знаєш? Нахуй її. В жопу її. Ханну вона довела і зробила дуже слабкою. І чесно, іннколи так треба промити собі мозок і загадати "нахуй всіх" - роби як знаєш. Інколи цього так не встачає.
І чесно, я не заплакала в кінці, коли вона порізала собі вени і померла. Можливо, не заплакала, бо не можу зрозуміти і до кінця провідчувати, ЩО вона тоді пережила. Але я б і не хотіла.
Ханна виявилась доброю милою дівчинкою, яку потім несправедливо назвали шлюхою і знущались, потім її подруги зрадили заради популярності і збереження свого статусу, а після того її зґалтував один мудак.
Знаю, опис просто діч. І можливо мені навіть не варто було його дивитись, бо як каже одна людина " я дивлюсь лише те, що приносить мені позитив, не хочу дитись те, що принесе мені одні страждання".
Так, це стражданння, так це діч, але я, певно, ще не навчилась жити суто для себе чи розуміти щось глибше, щоб змогти так само. Мені потрібно вчитись, мені потрібно створювати свої моральні принципи (як би вульгарно не звучало) і відчуваю, що лише з одни книжок була мало користі.
Ханна Бейкер була слабкою і її зламали. Але найстрашніше це зґвалтування.
Знаєте, і тут не обійдеться без життяєвих випадків. В мене був один раз, коли я не хотіла цілуватись з хлопцем, але він постійно мене змушував, він вважав це гарною грою і робив жести, до чого більшого. І коли я від нього таки відбилась і мало не закричала, він сказав фразу "та чо ти, навіть якщо б я тебе згвалтував, я б все одно завтра приїхав до тебе і запитав як ти".
Так от, не знаю чи він серйозно тоді чи жартома, але мені треба було послати цього йобаного мудака ще тоді, але я просто злякалась. І чесно, ще досі його виправдовую, і з того моменту (пройшло багато часу) не часто це згадую.
/////Я знаю, що рідні, які мене читають дуже зтривожаться, але все нормально, він мені нічого не зробив і психічної травми я не отримала////
Але факт, навтіь я цього уйобка виправдовую, бо здебільшого, 89% часу він був нормальним моїм знайомим, про якого я б так і не подумала.
Так от, якщо ти читаєш зараз це і вгадуєш себе, то знай твоє "я б запитав як ти" засунь собі в глодку і не дихай. Бо знаєте, насправді свій випадок я не вважаю насиллям по суті ( хоча може і неправильно),
але кожна третя жінка у світі стикалась з фізичним чи інтимним насиллям з боку іншої людини.
І це страшно, а коли тобі про це розповідають, це ще страшніше. І в цьому випадку, ні, я не обираю солодке незнання жаху, адже воно не врятує.І хочеться кричати на весь світ про дівчаче обрізання, про зґвалтування та булінг в школах. Господи, мені хочеться захистити тих всіх слабких та розгублених, але я не знаю як. І сама пораз почуває себе такою. Світ жорстокий, і щоб там хто не говорив, він перш за все жорстокий до дівчаток. І від цього гірко. Сподіваюсь, в майбутньому я не закину цю думку і якось таки зможу допомагати таким.
П.С. А серіал такий, про життєве дірьмо, людей уйобків та про те, як не варто чинити. Чувак, здатись? Це не вихід.
0 коментарі: