гівняні дні
От бувають гівняні дні. Бувають такі, що з них не можливо витягти сенс, урок чи ще щось.От навіть з тебе нічого не можливо витягнути окрім злоби. І на кожний поштовх у маршрутці реагуєш лише оскалом та піднятими бровами. І ти собі всоте прокручуєш випадки, слова та зводиш рахунки в голові. Буває майже провтикуєш через це маршрутку, а буває ні. І от так в задумливому стані сил та милості тобі вистачає лише на лічені хвилини. А потім тебе тотально затоплює злоба, злоба і жаль і розбиті сподівання.Тут немає кого винити, лише себе, але і кожного разу бути цапом-відбувайлом, навіть для себе, сил немає. Думаю, що з деякими людьми б краще не бачитись, краще б вони як покійники - пішли і не повертались. Жодних повернень і жодних з'їдених нервів, жодних тупорилих зустрічей. І дійсно злоба з'їдає мене, бо тотальна втома, що проступає на лиці синцями під очима з відливом бордового, вже немає де приткнутись. Життя, ніби, з загіпсованими ногами біжить, намагається свій темп зберегти, але ж це анріал. І від всього піздецу я починаю харитись на людей, які хочуть допомогти, які хочуть, щоб ожила з цього летаргійного сну-срачу, а я чомусь біжу за злими іншими, яким начхати на мої сили, для них лише "мушу і треба".
Одне добре, я навчилась визнавати свої помилки і обдумувати ситуації, а то раніше б просто виписувала всі почуття і кляла несправедливе небо. Зрештою, це моє життя і я вирішують, що і як буде.
Поки не все так класно з сесією, я майже не сплю, продуктивності ніякої і купа завдань на голові, а ще привиди турбують мою душеньку, але. Немає ніякого але, я понию тут, зрештою збилась з тємки вчити тут когось і щось проповідувати. Розумію, що це природня реакція - ділитись цікавими знаннями, коли тобі здається, що знайшов істину, але нє.
Нє, проповідуванню, нє сльозам, нє чужим людям у моїх записах. ІБо потім до мене долітають слова співчуття і підтримки "я знаю як ти це важко переживала". прастіте канєшно, але ви говорите це так, ніби в мене пес помер. Ну тобто мені приємно, що ви турбуєтесь (якщо це щиро) але коли це невчасно це втричі гірше.
а ще, Ігор, киця, ти приїхав? Бо мені очінь настойчіво ета сообщалі. Очень волнуюсь.
0 коментарі: