"Давайте допоможу - я не дорого беру"

3 березня 2016 року

І цей випадок на вокзалі, коли пропонували допомогти донести валізу за гроші, і  ті випадки, коли я погоджувалась  і ні, могли б зовсім пройти повз мою увагу. Але зрештою, чи то через психічну чи фізичну  вразливість в той момент, а можливо через те і те разом, у мені спалахнула образа. 

Образа  не  через такий заробіток чи його місце, а  пропозицію мені, дівчині чия валіза майже завбільшки  як сама я.
Тож тут в голові зароджується  питання взагалі про допомогу жінкам:   донести валізу, звільнити місце, взяти важкі пакунки, помити посуд, проприбирати. В моєму  розумінні допомого є обов"язком з боку чоловіка.
 Але звісно це не означає, що  чоловіча стать має перетворитись на   підкаблучників  чи рабів. Ні, ми лише хочемо, щоб ви зрозуміли: жінки тендітні, їм потрібна допомога. Маєте визнати, що  є витонченішими натурами, що навіть не в силу обов"язків ми піклуємось про домашній простір, просто  схильні більше це цінувати. Так, вже  у 15 ст до н. е. існували прикраси й оздоблений посуд поряд з зброєю й приладдям. І всі речі  були надзвичайно гарно й майстерно виконані.
Вже сьогодні ми нібито говоримо про рівність статей, але тільки Чак Поланік відкрив для мене посправжньому  суть і природу жінки в книзі "Задуха".  Він сказав, що жінки - новий бог. Материнсво найсокровенніша таємниця. Нам дано створити в своєму лоні дитя, виносити, народити його в муках і  опікуватись в тій чи іншій мірі впродовж всього його життя.

 І за це, таку здібність, ми платим кожного місяця кровотечами, помірним і пекльним болем, перепадами настрою. І в той же час ми разом з вами ходимо на роботу, живемо і кохаємо, турбуємось про вас й створюємо затишок,  несемо свій тягар і своє просвітління. Хоч за це варто нас трішки поважати.

Зараз читаю книгу Мішеля Уельбека "Покора" і там частково порівнюється світ мусульманської жінки і західноєвропейської, точніше їх гендерні стереотипи й релігійні правила, що зрештою принижують гідність.
Мусульманська:жінка не працює, виховує дітей.  цілий день ходить в чорній хіджабі, а ввечері для чоловіка стає сексуальною і чарівною, з купами прикрас і ідеальним макіяжем.  При цьому її позбавляють простих прав голосу, вирішення своєї долі, вона не є повноцінним членом суспільства.
Західноєвропейська жінка  працює, створює кар"єру, виховує дітей, весь день ходить нафарбована, сексуальна, і гарна - це є частиною її образу і роботи. А ввечері приходить до чоловіка стомлена і  одягає безформенні речі. До того ж на ній все: будинок, їжа, діти.
В цьому  випадку жінка нібито добилась своїх прав, але попри все її гендерна роль накала  свій відбиток і на ней: навіть в Європі жінки отримують меншу заробітню плату працюючи на одній і тій же посаді що й чоловіки.
І якщо далі покопатись, то справа з ставленням до жінки серед океану гендерних стереотипів дуже заплутана, але я хочу донести єдине:

 Жінка не з чужої планети, але і не робот.

Це просто інша людина, якій треба допомагати. Бо вона буває слабка і ніжна, щоб в інших ситуаціях бути сильною і витривалою.

Тож зараз у потягу, коли гарячково  друкуюю цей текст на телефоні,  хочу послати  тому дядьку меседж:"  ти мудак, тупий мудак". І всі хлопці яким важко бути джентельменами чи просто допомогти дівчині також мудаки.