Всьо, спакойна, я спакойна. Не хочу назад, маю прийняти все як є, іти на навчання, читати книги і говорити, говорити сидячи на підлозі і п"ючи каву-чай, говорити в ночі, коли завтра зранку на пари, сміятись і питати у всіх "як справи". Львів це також свобода, не треба хапатись за дім, людей, зустрічі і образи. Ти вільний. Я вільна! Щаслива. ну давай, входь в кураж і співай і спивайся, а у мене болить горло, вибач я не з тобою більш. Я так не граю.
Думалось, що тут буде жахливо, але я все та ж я і ми живі і все добре.
Немає коментарів:
Дописати коментар