четвер, 5 лютого 2015 р.

14:48


Давай мовчати, про то, що дівчати

Не вміють сховати, не можуть спати

Давай про мене і про тебе - мовчати
Мовчати, аж поки не захочем кричати

14:48 уже час, нам час

я спокійна, щаслива і слухаю кавер пісні Скрябіна, зроблений Океаном. Ніколи його не любила, але цього разу голос Вакарчука і слова Кузьми злились і стали ідеальним акомпанементом мого метушливого життя саме зараз. Мама не залишає мене, здається, ні на секунду, сумно цьому усміхаюсь. Це фаталіті. Я стомлена, як маленька біжу до неї і засинаю поряд під фільм. РОзумію, що нічогісінько не зробила, і мені однаково. Я думала, що цей період дома змінить мене, змінить стосунки з близькими, дасть визначення всьому і все розставить по містях, а натомість нас лише розкидало по містах. Я їду в Львів, уже за 6 годин мій потяг рушить, і здається це несправедливо. Швидко, чи ні? Чи пережила б я ще одну відривну ніч? Я не думаю, занадто багато всякого зроблено, занадто. Це вже страшно, отак кидатись, падати у вир без думок і совісті, я просто б зрозуму зійшла. Хочааааа. та це вже не важливо. Я їду. Побачусь зі всіма тільки через місяць-два. За останні дні я зрозуміла, що моє життя, було не таке вже й нудне. У мене є близькі люди, я їх люблю, вона про це навіть не думають, можливо не знають, але я рада, коли ви пишете.

Що робити, що писати - не знаю, нічого не хочу, зараз той стан спокою, що лякає бездушністю.

Мені смішно з того, що ти мене не забуваєш чи забуваєш? Дилема. Що зробити, щоб цей світ став простіший?Хочу ясності і не хочу обов"язків, хочу зустрічі з батьками//шутка мінутка ухаха//  насправді хочу щоб Дота швидше скачалась, ібо я вже не можу її сорок разів перезавантажувати.

до речі беру свої слова назад про алкоголь, і про те що з ним легше. З ним гірше, моя поведіка стає неконтрольована, майже буйна, як це тупо не звучало би  -_-
люди мають саменькі розібратись  в собі, і для цього не треба ні таблеток, ні сигарет, ні алкоголю. вчіться говорити щиро, коли кидаєте когось. вчіться розбиратись в собі, коли не знаєте, що відчуваєте до людини. вчіться говорити "ти мені подобаєшся" коли не хочете відпускати людину.  вчіться посилати нах, тупих самозакоханих істот(мене тоже можна посилати). вчіться казати мамі спасибі, дякувати татові за турботу і яблука. вчіться слухати і кохати кінець кінцем. і я буду вчитись

Немає коментарів:

Дописати коментар