Кохання і хороші книжки

00:25 Коли думки не дають спати 0 Comments

Це безперечно найголовніші штуки у житті. І Сашкине привітання на "країні розваг" Кінга зараз дає мені спонуку рівноцінну з словами самого автора. Легкість - так хочеться відгукнутись про Кінга, про його майстерність письма в поєднанні з великою долею чутливості. Хочу, щоб сама колись мала змогу так ніжно, з гумором й відвертістю навчитисть писати про кохання і людей. Про життя і те як ми в ньому загубились.
Знаєте, зараз всі( я особливо) рахують дні народження, згаяні роки і відсутність памяті. Та саме Кінг показує вартість того ж самого 21- го року, вартість молодості, коли біль втрати першого кохання немає з чим порівняти, і саме тому він так врізається в память і шрамує серце. Зараз неоцінений нами час, коли ми божевільні, але вже трохи досвідчені. Адже що не кажіть, а діти  у ХХІ столітті вже доросліші ніж 40 років тому. Навіть навчаючись на останньому курсі бакалавра я вже відгуляла свої гулянки і втомлено усміхаюсь на всі рухи в гуртожитку і крик  дівчат напідпитку, а спокій і турботу "ти хоч поїла?" сприймаю на ура. І лише втомлені очі від читання видають моє щастя. Чесно, я готова до затяжної зими, вона мене вколисує і дає час, а всі навколо закликають весну, підміняють іїі тепличними квітами, зазивають літніми фото, ніби кляньчять "ну прийди, прийди". А ти мені кажеш поспішити, нагадуєш, що зрештою вона не вічна, кличеш назад зловити кілька своїх золотих рибок і перезимувати. Адже від цієі весни дістанеться всім та я готова, з тобою готова.

0 коментарі: