якщо котиться під три чорти

22:33 Коли думки не дають спати 0 Comments

і проблема не в алкоголі, і навіть не в нас. Зрештою таки з 16 до 26-ти ми не знатимемо що робити, як і де знайти нам місця. І велика психологія гласить, що це нормально й ми вже втомлені, сто разів заморочені над собою і стосунками з довколишіми,   зрештою це приймаємо. Я розумію, що потім, через років 5, з усмішкою буду згадувати всі свої переживання і емоції, буду просто плакати над дитячими моїми записами в блозі, але зараз це є такою великою і важливою  складовою мого життя.

Життя, яке насправді прекрасне, і насичене такою кількістю хороших, добрих, моїх близьких і рідних Життя, що дає мені купу шансів й таке ласкаве, бо ж нас час від часу таки варто замислюватись над тим,що маємо ми і не мають інші люди: здатність ходити, мати в запасі завтрашній день, бачити і чути рідних, та й до чорта те все, відчувати потрібними і коханими.

Так, мені є за що дякувати Всевишнім силам, Космосу чи кому вам там захочеться. І ще я знаю, що мені ще багато чого треба буде навчитись, виховати в собі, вироситити як зимове зерно. І є ще купа проблем, які мене тривожать, про які я інколи занадто холодно відзиваюсь чи взагалі не говорю, бо це все приводить.. приводить до нічого. нічого не змінюється, й я можливо слабачка, і при першій проблемі вже задкую як рак, але чи це мені підсилу, чи зірки справді складаються для нас? Занато багато сумнівів, недомовок, немає нічого стабільного чи бетотоного ніби фундамент дому. І хоч зараз мені про це писати дуже важко і на очах сльози, і хоч завтра я можливо знову видалю публікацію з блогу, як зрештою зробила вже не раз, але маю собі про це признатись, і почати хоча б з собою говорити про це.

А ще припинити кожен вечір збиратись і фантазувати, чи можливо навіть вибиратись далі за свій район, але потім повертатись в сховок як побита собака. Напевне, табу над музикою змінило мене. Я згодна, що були рецедиви, потім підпільне вживання, потім клятви штибу " я кинула, і більш не буду, чесно-чесно", але загроза моєму здоров"ю здорово пошатнула ще одну мою залежність, а згодом зійшли на ні й інші слабинки, звісно не факт, що я не повернусь знову до них, й ще не один приход ловитиму, але все ж якесь слабке усвіомленя вливається в голову.

Зрештою хай все йде як йде, і я зараз занадто пасивна і слабка, щоб влаштовувати розбірки, щось кардинально змінювати,