ахаха - сумно пишу я

Так нехай же почнеться НИТТЯ! Я було подумала, що все закінчилося, що одного дня можна просто стати іншою. Як там? Кращою версією себе. Я не врахувала, що щоб це зробити треба розтрощити старі уявлення про себе. Якщо цікаво, я ще не впоралась. Зате рівень тривоги, панічних атак знатно піднявся, тому якщо міряти неврозами всіх, то я ще навіть би вийшла в півфінал. 

Тож мої ймовірні відкриття-здобутки:

+ Робота має бути така, щоб приносила задоволення, гроші, реалізацію та всілякі плюшки. 

( Факін шіт. Люди і справді ТАК думають і ТАК працюють. Уявляєте? Для когось це є адекватною реальністю. Працювати в цікавій для себе сфері, ставати кращим, ставати професіоналом, рухатись по кар'єрі та зп. І це виявляється справді необхідно. Бо робота, яка тобі не цікава, вимагає в тебе в 1,5-2 раза більше сил. Вони йдуть на те, щоб змусити себе займатися нецікавим. Шах і мат аметисти і родичі, які говорили "головне роботу знайти". Ніт. Головне, щоб вона тобі подобалася і тобі на ній добре платили.)

+ Якщо у вас з людиною різні погляди на життя, цінності, то хер зна що робити. Мені наприклад дуже важко і я не знаю, де межа: продовжувати йти разом чи відмовитися, бо це уже твій вантаж, а не підтримка для майбутнього. Ну тобто підтримка є, але стереотипи, певний уклад життя, який не вписується в мій, по мені боляче б'є. Бо з людиною буде стабільно і спокійно, але може бути не так як я хочу. Не те, нащо я згодна. Патріархат курва.

+ Тіло твій друг. Я ще не звикла з цим твердженням. Я все ще в приступах тривоги караю його і себе - запихаю кінські дози солодашок і всього того, що має принести дофамін. А у мене і далі збій сну, здоров'я та відсутність сил. А ще панічні атаки. Тіло кричить - зупинись! Подивитися! Твоє життя тебе не влаштовує! Агов!

А я здається пролітаю повз нього на швидкісному потягу і така "а шо я можу?" І пожимаю плечима. А я можу! Лиш не готова, не готова дивитися в очі ще одній безодні. 

+ Більшості людей варто йти в психотерапію. Ви витягнете з себе скільки гамна, що спершу будете захльобуватись. Але...але! Це не все! Але потім ви не будете виливати його на інших людей. Будете адекватними. Ну це не точно. Але жити стане легше, хоча б самим з собою.

+ Ваші події життя не лише визначають, які у вас травми психологічні, а і визначають які ви є. Ваші сильні сторони. Травми сильно ранять і впливають на вас, але ви сильніші і більші за свої травми. І якщо ви їх побачили, а потім ще і визнали. То ви чортів молодець! Я вами пишаюсь, і собою пишаюсь.

Так хай же буде тріумф життя! Ми всі попил мертвяків, який вітер все ще крутить в танці. Так танцюймо!