Між нами - все

Мені завжди було цікаво, чому люди розходяться. Чому ламаються якщо не долі, то уставлені порядки, чому всі розлучаються, покидають, ненавидять. Мені давалось, що якщо і дізнаюсь ці причини і зроблю все, щоб не допустити їх в моєму житті, то я буду щаслива. 

Але виявилось, що шукати потрібно не причини розірвання стосунків, а те що їх тримає. Бо  йдуть навіть коли є діти, чи достойне забезпечення, йдуть навіть від тих, хто популярний чи красивий. А біль від того не зменшується, і в такому разі хочеться докричатись, пояснити і показати людині, що ось я, ось мій біль, дивись, що ти наробив/наробила. Таких випадків останнім часом все більше,  і коли побачила одру пару з 2 дітьми, які в шлюбі, але не разом, мені знову почала виїдати мозок проблема "ну чому?". Бо виглядають вони як люди, які як мінімум довго були разом, а як максимум ідеально підходили один одному. Навіть усмішки в них були по-особливому теплі та щирі. І от я хотіла з'ясувати, знайти причини, виміряти тріщини та  погрішності, щоб потім вказати на них і заспокоїтись. Адже якщо все вирішити, то почуття повернуться і ви знову будете щасливі. І сім'я знову буде разом і буде щастя.

Та я помиляюсь. Кожного такого разу я, як маленька дитина у фільмах, що хоче звести батьків, закриваю очі на очевидні речі. Справа не у тріщинах, справа у людях. Справа саме у них, бо вони вирішують чи розвивати, будувати стосунки чи ні. 

І хай їм грець тим всім книгам, що я прочитала, бо після них стаю ще безпомічною. Я не розумію механізму любові, не розумію за якими правилами вона працює. Знаю лише бажання виправити з яким ти абсолютно точно розіб'єш собі об стіну лоб, але не факт, що щось врятуєш.

Тому між людьми і справді - все. Все як категоричність, і завершення стосунків, все як порвати останні зв'язки з іншою людиною. І Все як  весь всесвіт з почуттями, емоціями та магією. Між нами - все, та тільки нам вирішувати, що буде містити це "все" саме для нас. Бо саме від людей, а не обставин залежать  стосунки. А любити означає бажати добра іншій людині.

Тому б'ю себе по рукам і розумію, що бажання виправити  стосунки інших людей це скоріш від страху у своєму житті не зробити помилок чи не повторити помилок інших. Але ж так не буває, як не буває і ідеальних стосунків.

А я все ще страшусь стосунків, відповідальності та життя.