Коли немає часу на блог, то блог повільно переповзає в Інстаграмі. А це не добре. Краще тут з аудиторією 15+ 😁
Я зараз ніби серцевий напад отримала. Вчуся слухати інтуїцію, але загребущі руки лізуть купувати різнокольорове намисто з блискітками, а душа рветься на прем'єру Кінга. І в загалі я фактично сама і нажахана до напівсмерті, але який це кайф. Я готова перечитати цю книгу ще разів 5. Мені взагалі зараз вільно, і мої кишені також майже вільні - спускають гроші. Мама каже, що скоро осінь прийде і заморозить мене. Що мені потрібно купувати теплий одяг і все таке. А я купую настільну лампу, плед і здається це краще мене підготує.
Мої літні плаття ніяк не хочуть пакуватись і відвозитись додому. Я не визнаю і не хочу осені. Вона не така. Зараз не початок осені, це рімейк літа. Ми п'ємо не глінтвейн і вино, як зазвичай восени, натомість нам весь час трапляється шампанське. В цьому є щось особливе. Я нічого не хочу робити і обережно сходжусь з людьми. Дивно, але з деякими в мене є стійке відчуття, що ми дружитимемо. Що людина міцно вв'язалась у твоє життя чи ти в її. І мені настільки легко з цими людішками, що ми п'яніємо від однієї лише згадки про гульки і заражаємо один одного "накуреностю". І звісно плануємо сходити наступного разу на фондю. 💃Алілуя
Загалом я зараз схожа на лінивця. В мене купа планів, але мої старання поки на рівні сприйняття інформації. Я вчуся. Ох чорт, стільки всього мені потрібно буде навчитись. Але чомусь від цього лише солодко і руки трусяться. Не можу це пояснити. Не можу пояснити що зі мною. Зараз я губка, зазвичай лише поглинаю інформацію, мало що кому доводжу, але коли мене щось запитують, то завожусь з півоберта і починаю розповідати, пояснювати свою думку. Дивно в ці моменти чути від близьких друзів та знайомих слова штибу "з тобою так цікаво спілкуватись" " ти така мудра". Каррл, та де ж я мудра? Я сама партачу як тільки можу, але разом з збитими колінами приходить розуміння цього світу і мені стає легше. А ще я стала трохи дурнуватішою, тепер майже не боюсь і крокую ніби з краю та в бездну. Тепер занотовую всі свої дивні бажання і ідеї. А ще нагально мені потрібен браслетик з хамсою. Здається, збираюсь поєднати всі релігії світу, всі символи і зрадити їх служити мені. Наприклад, символ Уналоме з'являвся кілька разів на моєму тілі і тільки згодом зрозуміла, що він означає "шлях просвітлення" "шлях того, який шукає". І, о курва, якщо я не піду в буддистки чи в монастир (а в монастир точно не піду), то багато чого може змінитись. Хоча і так повертаюсь, дивлюсь на себе півроку тому і я, ця смішна дівчинка з карешкою, нічого не розумію, не впізнаю себе "стару". По раз смішно до сліз і до крику " а що ж я наробила?"
Але розумію, що по-іншому не було б ніяк. Всі рішення, що були зроблені, не були спонтанними і "під наркотою". Жаль, що ставались погані речі, жаль, що була не усвідомлена з своїх дій та їх сенсу, але не лише я винна в певних змінах своїх думок. Тепер намагаюсь реально обдумувати свої плани, дивитись на дії, а не на слова людей і приймати будь-яку їхню позицію. До решти не мені виправдовувати чи засуджувати. Мені треба з собою впоратись. І просто розслабитись. Всі мої плани збудуться і ця осінь не буде така холодна, я не помру.
Ну якшо таки встигну купити теплі речі 😂
Немає коментарів:
Дописати коментар