"ох я занадто блідий, і треба більше усміхатись"

      Тепло наших тіл   

Фільм  VS Книга

Про книгу:

і вона
барабанний дріб

про зомбі.
Нудно? Ще один хорор? А фіг вам, тобто звісно не фіг, а маленьку світлу історію, про людяність, доброту, та врешті решт не приховуватиму - про кохання.

її об"єм є по сьогоднішнім міркам оптимальний, або 3 дні в інтернет-просторі - і книга завантажилась на ваший жорсткий диск. Але по манері письма  видно, що це твір новачка у світі письмеників. Він не є шедевром сучаснох літератури, але перед автором можна зняти капелюха за сміливе й екстраордирарне бачення сучасного суспільства.
 Звісно про те, що люди зараз стали справжніми зомбі, що живуть навіть хтозна для чого  знають всі. І причиною цього вбачають розвиток технологій, культуру консюмеризму, навіть говорять про втрату Бога чи заміну його брендами.
Тож про людей зомбаків ми вже добре знаємо, але аби все було так просто ми б взагалі не мали потреби читати книги.


Але як на мене попри свіжість інтерпретації проблеми втрати людиною людського, книга занадто перевантажена сенсами. Видно, що автор мав багато проблем та ідей на меті, які турбували його в сучасному суспільстві. Але через відсутність фільтраці, можливо погане виділення лінії героїв чи їх історій, все змішалось в не дуже зрозумілий і прийнятний сумбур.
В книзі заторкується тема релігії, нею займаються кості. В них релігія - віра в щось неземне й усталене. Жарт, Віра, релігія, чи ритуали(як одруження) в книзі просто бутафорія, вони це роблять,бо просто так треба, бо просто а чому б і ні?Не нагадує нікого?Також кості є ще якимось таємним символом минулого, вони є втіленням пережитків суспільства, концентрації штампів та умовностей, такі собі консерватори.
///
Нічого не розумію в цьому житті, чи обов"язково всюди приплітати секс? Айзек Маріон перечудив з статевими стосунками у зомбі чи можливо з їхніми залишками, себто спробами, коротше самі розбиретесь як захочете. Але Фройд би в труні перевертався і плакавплакав плакав.///

Також щось навіть говориться про інопланетян. Але в книзі про (СПОЙЛЕР) зомбі, що потім стане звону людиною, а зараз одружується  й забиває на псевдо-зраду своєї "жінки" й виховує двох прийомних дітей-зомбі, ще інопланетян не вистачало. Я вже погодилась з інопланетянами в Кінга "під куполом", але думка чи звістка про позаземне життя там вилізла в самому кінці й її вже хочеш не хочеш приймаєш, а в"тепло наших тіл" на початку, до загальної картини це перебір.

Та новим поглядом на проблему пожирання зомбі людського мозку, певним поясненням цьоо процесу стало неординарне пояснення: мозок для зомбі  певний допінг, наркотик, який приймають, щоб це раз пережити емоції живих  людей, їхні спогади.  Та не обійшлось без попосвих моментів -  я нарахувала як мінімум три посилання чи момента, що плагіатять "Сутінки" Стефані Маєр з їхньою ванільною надприродною єресюю.

Також автор досить живо й гарно описує природу, може досить вдало змалювати емоції, передати картини діалогів, певних суперечливих тем. Але занадто експресивно малює й поверхено  показує образи героїв:
Джулі: якась навіть трохи емоційно неврівноважена дівчинка, такий собі ангел з блакитними очима, що в минулому різала собі вени, і переспала з якимось мужиком в 14 років за просто так. Зрозуміло, що автор хотів змалювати її  як якщо не самої живої з живих, то тієї що вміє відчувати, мріяти, страждати, кохати і не втрачати надію на якесь майбутнє, але занадто багато прагедії і пафосу.
Р: тут він взагалі чувак якщо не 30 років в костюмчику і  червоною краваткою то під 30. І  в мене в голові постають картинки з трейлеру "50 відтінків" бррр. Тож режисери фільму змінили образ головного героя, спростили його й одягнули в червону толстовку.
Нора: вона в книзі насправді афроамериканка, що для мене чомусь ставить хрест на подальшому описі її героїні, хоча автор якось намагався показати, передати її світогляд через мрії та підтримку Джулі.
Перрі: чесно для мене як фанатки мультиків, ім"я пері звучить як Пері Качкодзьоб( пробийте в гуглі і самі зрозумієте чому щось адекватне я не зможу сказати). Але що зробили краще в книзі це глибше розкрили образ Перрі. В ній  пояснюється його бачення світу, його зневіру( і тут як у випадку з Джулі йоого не зрозуміти і не пожаліти  нереально).

Тож повторюсь, занадто багато вяких ідей, пояснень, читач плутається в нагромадженні вигадок автора, які він інколи до певної міри не тілкьи не пояснює, а й не дає бекграунд, тож доводяться або миритись в таким розкладом, або кричати WTF? і кидати книгу на кільки днів. Зраштою й до читала я її лиш через заслугу фільма.

Тож і цього разу підтвердилась теорія: гарні фільми знімають з поганих книг, і погані фільми знімають з гарних книг.

А  фільм
з першого кадру фільму ти вловлюєш самоіронію говлоно героя, тут все спрощено й викинуто занадто громіздкі й зайві деталі з книги. Не можливо пропустити іронію Р, коли він говорить про старі кращі часи, коли люди можгли радіти й насолоджуватись спілкуваннням, ів той час ніби переносить його в наш час.В  якому люди насправді заміть того, щоб робити це все, просто поголовно сиділи в телефонах, і виглядали точно як зомбі, але з ґаджетами й в чистому одягу.
аплоддисментів вартує й монолог героя на початку фільму, стільки глибини й заразом самоіронії, скільки життя в ньому. Саме це змушує майже закохатись у зомбі в червоній брудні  толстовці. Сам фільм знятий у холодних, але насичених тонах, також не можливо не відмітити прекрасний грим і образ зомбі. та тут як і у книзі присутня загадка кісток й їхньої мети, що радує пояснення їх і як вони утворюються ( режисери це додали від себе). Кадри памяті і емоції тут обрамлені собливим світлом,  ввіділені від цього похмурого світу.
Але як я не намагалась на другий перегляд фільм не тягне, ще спогади й стан радісного збудження від перегляду залишився, але проживати з героями ті ж самі діалоги, які по-при високу і чисту мету фільму не переобтяжені смислами надто нудно.

Тож якщо підсумувати книга дала дуже багато ідей, показала новий, свіжий погляд на хорор, на стереотипи нашого суспільства й давно прогнивші уклади нашого життя,  а фільм приніс віддушену для душі, змусив знову повірити про любов в цьому світі і її чистоту.