Пісня на репіті розливається весною по венах і топить лодовики в серці. Купа дурних тестів тримається в голові, а я вже не тримаюсь і хочу приїхати до тебе, обійняти і все одно що отримаю прочуханки. Я тікаю від неминучого і не можу визначитись з сьогоденням, а наші літні хвилювання, напевне, затихнуть з приходом осені. Але я все одно біжу до тебе і засмучуюсь, коли ми не зустрічаємось.
Пережити ще тиждень, один тиждень і мене хвилюватиме лише моя засмага і самопочуття близьких. Просто будь поруч і я стану нормальною.
Немає коментарів:
Дописати коментар